Suchergebnisse

The article analyses the peculiarities of civilization development. It is established that Western European civilization is represented in the form of the politics-economic entity – European Union, using the weak economy of others, most often of Eastern European countries tries to solve its own problems related to the satisfaction of needs and benefits of its citizens. In this regard, Western European civilization became universal, it transformed and conquered all modern world. It is found out that Ukrainian society is on the clash between civilizations and today it performs the role of so called buffer zone. The limitropheness of the Ukrainian society is proved, which, as in the times of National liberation war of 1648-1654 and the National-democratic revolution of 1917-1920, and now has an impact on the mentality of the Ukrainian society, its definiteness in the further development. It is grounded that without a strong economy of our state and without implementing the values of Western European civilization, the Ukrainian society will not be considered by the countries of the Old Europe as equal. In this regard, at this stage the attention is focused on the neutral status of our state with the further joining Western European civilization as an equal partner, not a vassal. ; Проаналізовано особливості цивілізаційного розвитку. Встановлено, що західноєвропейська цивілізація, представлена політико-економічним утворенням – Європейським Союзом використовуючи слабку економіку інших, найчастіше східноєвропейських країн, намагається вирішити власні проблеми, пов'язані із задоволенням потреб та благ своїх громадян. У зв'язку з цим західноєвропейська цивілізація стала універсальною, перетворила і завоювала весь сучасний світ Землі. З'ясовано, що українське суспільство знаходиться на міжцивілізаційному зіткненні і сьогодні виконує роль своєрідної буферної зони. Доведено лімітрофність українського суспільства, що, як і за часів Національно-визвольної війни 1648–1654 рр. і Національно-демократичної революції 1917–1920 рр., так і зараз, здійснює вплив на ментальність українського суспільства, його визначеність у подальшому розвитку. Обґрунтовано, що без сильної економіки нашої держави і без впровадження цінностей західноєвропейської цивілізації українське суспільство не буде розглядатися суспільствами Старої Європи як рівноправне. У зв'язку з цим на даному етапі основна увага приділяється нейтральному статусу нашої держави з подальшим входженням у західноєвропейську цивілізацію як рівноправний партнер, а не васал.

The article analyses the peculiarities of civilization development. It is established that Western European civilization is represented in the form of the politics-economic entity – European Union, using the weak economy of others, most often of Eastern European countries tries to solve its own problems related to the satisfaction of needs and benefits of its citizens. In this regard, Western European civilization became universal, it transformed and conquered all modern world. It is found out that Ukrainian society is on the clash between civilizations and today it performs the role of so called buffer zone. The limitropheness of the Ukrainian society is proved, which, as in the times of National liberation war of 1648-1654 and the National-democratic revolution of 1917-1920, and now has an impact on the mentality of the Ukrainian society, its definiteness in the further development. It is grounded that without a strong economy of our state and without implementing the values of Western European civilization, the Ukrainian society will not be considered by the countries of the Old Europe as equal. In this regard, at this stage the attention is focused on the neutral status of our state with the further joining Western European civilization as an equal partner, not a vassal. ; Проаналізовано особливості цивілізаційного розвитку. Встановлено, що західноєвропейська цивілізація, представлена політико-економічним утворенням – Європейським Союзом використовуючи слабку економіку інших, найчастіше східноєвропейських країн, намагається вирішити власні проблеми, пов'язані із задоволенням потреб та благ своїх громадян. У зв'язку з цим західноєвропейська цивілізація стала універсальною, перетворила і завоювала весь сучасний світ Землі. З'ясовано, що українське суспільство знаходиться на міжцивілізаційному зіткненні і сьогодні виконує роль своєрідної буферної зони. Доведено лімітрофність українського суспільства, що, як і за часів Національно-визвольної війни 1648–1654 рр. і Національно-демократичної революції 1917–1920 рр., так і зараз, здійснює вплив на ментальність українського суспільства, його визначеність у подальшому розвитку. Обґрунтовано, що без сильної економіки нашої держави і без впровадження цінностей західноєвропейської цивілізації українське суспільство не буде розглядатися суспільствами Старої Європи як рівноправне. У зв'язку з цим на даному етапі основна увага приділяється нейтральному статусу нашої держави з подальшим входженням у західноєвропейську цивілізацію як рівноправний партнер, а не васал.

Розглянуто довіру як соціально-філософський феномен, що сприяє формуванню та ефективності колективної дії. Доведено, що вона демонструє характер розвитку соціального партнерства як на рівні суспільства, так і окремих його сфер міжособистої, міжгрупової взаємодії, що забезпечує узгодженість та стійкість колективної дії у досягненні мети. Довіра виступає продуктивною соціальною конструкцією взаємодії, і недооцінка цього фактора взаємодії призводить до неефективності колективної дії, до її непередбачуваності ризикам, до зниження ідентифікаційного процесу. Проаналізовано основні концепти, в яких розкривається суть поняття «довіра». Доведено, що воно є суто сучасним поняттям, яке форму­валося протягом усього періоду існування людства і в кожному етапі набувало нових значень. Встанов­лено, що дане явище, з антропологічної точки зору, є важливим складовим елементом колективної дії, який виконує роль «клею». Тобто завдяки їй відбувається згуртування індивідів у процесі досягнення мети. З'ясовано, що довіра проявляється в діяльності, а звідси стає зрозумілим, що її формами, в рамках діяльності особистості, індивіда, будуть солідарність, співпереживання, допомога, співпраця людини з людиною тощо. Відзначається роль довіри у забезпеченні соціального капіталу.

Purpose. This article aims at outlining the consider Ukrainian identity in the context of European collective action through the prism of value orientations/approaches. Theoretical basis. The following methods were used in order to cover the problem as objectively as possible: historical, analytical, comparative, socio-geographical, behavioral, and dialectical. The use of these methods contributed to tracing the peculiarities of identity and collective action in the dynamics of the historical process and social development. Originality. The role of identity in collective action formation is considered. It was established that identity determines the socio-species structure and projects social development. After all, identification for a person in the formation process is a basic need that determines a person's belonging, not identity. During the formation of "I" there is a combination of "I1" + "I2" + "Other" = "WE". This process is complex and long-term, but it is precisely the process that gives you the opportunity to clearly understand your "I" and know yourself. It was found that identity as a social phenomenon, which is related to the formation of the "I", is determined by certain circumstances, which can be conditionally divided into objective and subjective. After analyzing the scientific literature, a generalization was made that identity is not a new phenomenon, but it has certain features at each stage of social development. This became most noticeable in the conditions of globalization, when countries that are actually different perceive the "Other", unite around certain problems, and then this union forms a system of mutual relations. It is thanks to this approach that alliances, multicultural associations, etc. are formed, and an example of this is the heterogeneous European identity. Special attention is drawn to the role of values, which are the landmarks in the process of identity and the formation of collective action. Based on political, social, economic, historical processes and ontological features, it was established that identity is a dynamic process, since values during a person's life, the existence of the state, etc. are variables. This is confirmed by the value orientation and various socio-political processes aimed at the formation of Homo in countries that have the status of "between". Conclusions. The article illustrates and justifies the existence of several forms of identity according to which the types of identity are formed. The fact proves that identity is not a constant process and varies due to multiple factors: social, political, economic, and religious as well as due to formations – regional, local, civilizational, etc. As practice shows, the problem of identity mostly has situational nature and arises due to the need for unification. The socio-historical process manifests the significance of the values in the formation of a collective European heterogeneous identity. These processes are influenced by many factors: geographical, historical, mythological, etc.

Purpose. The article deals with the consideration of certain types of value models of human creation from the standpoint of philosophical anthropology and social philosophy. It is about certain models that fulfill the worldview-semantic modes of a person. Theoretical basis. The authors cover (O. Polishchuk – Thesis I; V. Mudrakov – Thesis II) peculiarities of such models in the process of creation of "the new types of a person". The process of reformatting these types and its means are studied. The process of valuing metamorphoses of Ukrainians is taken as an example. The research is limited to the Soviet period and the period of independence, which is reflected respectively in Thesis I – The Phenomenon of Homo Sovieticus and Thesis II – A Person in the Situation of Post-Homo Sovieticus. The emphasis is on the peculiarities of the value matrix of these types and their ideological potential. Originality is in the disclosure of anthropological models that correspond to the value functionality, that is, the determination and expression of the essence of a person. It is shown that certain projects, under the conditions of forced reformatting, by their value reduction are classified as inhuman. They are based on the narrative of ideological myth and deprived of the projection of the complete development of a personality. The proposed approach allows to revise the current trends of such projections and, most importantly, to predict their value potentials in the dynamics of the transformational progress of the essence of the modern Ukrainian. Conclusions. The essay reflects the process of transformation of the worldview-semantic modes, which are represented by two situations-products – the Soviet person and the contemporary. The first type is formed by the mythology of political ideology. This person is deprived of himself or herself. Their collective identity is brought up by the anthropological effect of violence and fear. The second type is very similar. This person finds himself or herself in the situation of value disorientation, nostalgic impulses and instrumental thinking. Their task is to move towards the "monad personality". This is possible by means of formation of the "own philosophy", "inherent teleology of a breakthrough", as well as by taking into account the problem of consolidation and radicalism of external factor. ; Мета. Стаття присвячена обміркуванню окремих типів ціннісних зразків людинотворчості з позиції філософської антропології та соціальної філософії. Йдеться про певні моделі, що виформовують світоглядно-смислові модуси людини. Теоретичний базис. Автори висвітлюють (О. Поліщук – Теза І; В. Мудраков – Теза ІІ) особливості таких моделей у процесі творення "нових типів людини". Досліджується процес переформатування цих типів та його засоби. За приклад взято процес ціннісних метаморфоз українців. Дослідження обмежується радянським періодом та періодом незалежності, що відображено відповідно Тезою І – феномен Homo sovieticus та Тезою ІІ – людина в ситуації пост-Homo sovieticus. Акцент падає на особливості ціннісної матриці цих типів та їх світоглядний потенціал. Наукова новизна полягає у розкритті антропологічних моделей, що відповідають ціннісній функціональності, тобто визначенню та вираженню сутності людини. Показано, що певні проекти, за умов примусового переформатування, своєю ціннісною редукцією класифікуються як недолюдські. Вони ґрунтуються на наративі ідеологічного міфу та позбавлені проекції повноцінного поступу особистості. Запропонований підхід дає змогу ревізіювати сучасні тенденції таких проекцій та, щонайголовніше, прогнозувати їх ціннісні потенції в динаміці трансформаційного поступу сутності сучасного українця. Висновки. Нарис відображає процес трансформації світоглядно-смислових модусів, що постає двома ситуаціями-продуктами – радянської людини та сучасника. Перший тип сформовано міфологією політичної ідеології. Ця людина позбавлена самої себе. Її колективна ідентичність зрощена антропологічним ефектом насилля та страху. Другий тип вельми подібний. Він опиняється в ситуації ціннісної дезорієнтації, ностальгічних поривів та інструментального мислення. Його завдання – рух у бік "монадної особистості". Це уможливлюється шляхом формування "власної філософії", "іманентної телеології прориву", а також врахуванням проблеми утвердження та радикальності зовнішнього фактору. ; Цель. Статья посвящена обдумыванию отдельных типов ценностных образцов человекоформирования с позиции философской антропологии и социальной философии. Идет речь об определенных моделях, которые формируют мировоззренческо-смысловые модусы человека. Теоретический базис. Авторы освещают (А. Полищук – Тезис І; В. Мудраков – Тезис ІІ) особенности таких моделей в процессе создания "новых типов человека". Исследуется процесс переформатирования этих типов и его средства. За пример взят процесс ценностных метаморфоз украинцев. Исследование ограничивается советским периодом и периодом независимости, что отображено соответственно Тезисом І – феномен Homo sovieticus и Тезисом ІІ – человек в ситуации пост-Homo sovieticus. Акцент падает на особенности ценностной матрицы этих типов и их мировоззренческий потенциал. Научная новизна заключается в раскрытии антропологических моделей, которые отвечают ценностной функциональности, то есть определению и выражению сущности человека. Показано, что определенные проекты, при условиях принудительного переформатирования своей ценностной редукцией классифицируются как недочеловеческие. Они основываются на нарративе идеологического мифа и лишены проекции полноценного продвижения личности. Предложенный подход дает возможность ревизовать современные тенденции таких проекций и, что самое главное, прогнозировать их ценностные потенции в динамике трансформационного продвижения сущности современного украинца. Выводы. Очерк отображает процесс трансформации мировоззренческо-смысловых модусов, которая появляется двумя ситуациями-продуктами – советского человека и современника. Первый тип сформирован мифологией политической идеологии. Этот человек лишен самого себя. Его коллективная идентичность сращена антропологическим эффектом насилия и страха. Второй тип весьма подобен. Он оказывается в ситуации ценностной дезориентации, ностальгических порывов и инструментального мышления. Его задание – движение в сторону "монадной личности". Это делается возможным путём формирования "собственной философии", "имманентной телеологии прорыва", а также стоит учитывать проблему утверждения и радикальность внешнего фактора.